Громадське обговорення
Оголошується проведення громадського обговорення щодо ліквідації Костичівської гімназії Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області та обговорення відповідного проєкту рішення.
Організатор громадських обговорень – Інгульська сільська рада.
Ініціатор громадських обговорень – відділ освіти, молоді та спорту Інгульської сільської ради.
Мета – врахування думки жителів Інгульської територіальної громади щодо ліквідації закладу загальної середньої освіти на території громади та обговорення відповідного проєкту рішення про ліквідацію (припинення діяльності) закладу загальної середньої освіти Інгульської сільської ради, що буде виноситися на її розгляд.
Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту»:
- рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники);
- мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та/або суспільства;
- у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов’язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.
Відповідно до ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.
Період реформ, розпочатий державою, поставив питання реорганізації та закриття шкіл у сільській місцевості. Ця проблема гостра для всієї України і є результатом демографічної кризи, яка спостерігається в державі. З кожним роком кількість учнів в українських школах скорочується, тому й не дивно, що чимало закладів освіти стали напівпорожніми.
Навчальні заклади з нижчою фактичною наповнюваністю класів є найбільш затратними комунальними установами у перерахунку на одного учня.
Тому перед місцевою владою постає питання раціонального розподілу бюджетних коштів, альтернатива утримання таких навчальних закладів (оплату за енергоносії, природний газ, водопостачання, інші послуги, зарплату технічному персоналу) чи переведення дітей до спроможних навчальних закладів і забезпечення якісніших умов навчання завдяки вивільненим коштам.
На цей час на території Інгульської територіальної громади функціонує 8 закладів загальної середньої освіти (далі –ЗЗСО), з них два ліцеї, з них один опорний: Інгульський (опорний), Лоцкинський; одна початкова школа: Мар’янівська; п’ять гімназій: Мар’ївська, Виноградівська, Доброкриничанська, Костичівська, Новоолександрівська.
Загальна кількість учнів, що здобувають освіту у ЗЗСО Інгульської територіальної громади, становить 762 особи (станом на 01.03.2025).
Переважна видаткова частина бюджету громади (Інгульської сільської ради) використовується на забезпечення утримання та належного функціонування закладів освіти для надання ними освітніх послуг. Значною проблемою залишається утримання навчальних закладів із малою наповнюваністю учнів/вихованців.
Згідно з перспективною мережею:
- у Костичівській гімназії Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області на 01.09.2025 буде навчатися 19 учнів (7 класів), два роки не було набору учнів до 1 класу, кількість наповнюваності класу становить 2 здобувачі освіти. У закладі фактично зайнятих 14,72 штатних одиниць педагогічних працівників та 8 фактично зайнятих штатних одиниць технічні працівники. Вартість утримання навчального закладу (обов’язкові витрати) – 5767000,00 грн./рік.
Вартість утримання одного учня (за даними 2023/2024 навчального року) становить 131068,18 грн./рік.
При кількості 19 учнів (якщо залишається на утриманні громади повністю) вартість одного учня становитиме 240 368,42 грн./рік (кошти місцевого бюджету).
При кількості 6 учнів (якщо перепрофілюємо (понизимо ступінь закладу до початкової школи) вартість одного учня становитиме 226 821,66 грн./рік (кошти місцевого бюджету).
Як наслідок малокомплектності, утворення класів-комплектів – відсутня повноцінна позакласна, виховна, спортивно-масова робота, що не сприяє соціалізації дітей. Вони навчаються у замкнутому колі, відсутні умови для організації системної методичної роботи.
До того ж, відсутнє ефективне та оптимальне використання матеріально-технічних ресурсів і бюджетних коштів громади.
Для порівняння: у Інгульському ліцеї Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області вартість утримування одного учня (виходячи з даних за 2023/2024 навчальний рік) становить 46 251,00 грн./рік.
Довідково: відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту, кількість учнів у класі (наповнюваність класу) комунального закладу освіти не може становити менше 5 учнів. Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть навчатися в одному з’єднаному класі (класі-комплекті) або в різних класах. Гранична наповнюваність таких класів-комплектів становить не менше п’яти осіб.
Відділом освіти, молоді та спорту Інгульської сільської ради проведено моніторинг демографічної ситуації у громаді, визначено прогнозовану чисельність дітей – потенційних учнів першого класу та чисельність вихованців дошкільних підрозділів на 5 років (станом на 01.03.2025) за контингентом, зокрема:
- до першого класу Костичівської гімназії Інгульської сільської ради можуть бути зараховані у: 2025 році – 2 дитини, 2026 році – 3 дитини, 2027 році – 3, 2028 році – 3 дитини, 2029 році – 1 дитина.
Враховуючи законодавчо встановлений мінімум наповнюваності класу/класу-комплекту – 5 дітей – Костичівська гімназія уже в 2025/2026 навчальному році не зможе організувати навчання (для 2, 3 чи 4 дітей) за інституційною (очною) формою навчання.
Згідно з рішенням Кабміну, до розрахунку освітньої субвенції з 1 вересня 2025 року будуть включені лише ті школи, де навчається понад 45 дітей.
З 1 вересня 2025 року вирішено не фінансувати коштом освітньої субвенції заробітну плату вчителів у школах із кількістю учнів менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року — менш як 60 осіб. Це рішення не стосується початкових шкіл, які є окремими юридичними особами.
Водночас до розрахунку освітньої субвенції кожної громади додано всіх дітей шкільного віку. Тобто громада отримуватиме кошти на навчання всіх дітей, але не зможе витрачати їх на маленькі школи.
Це означає, що місцеві органи самоврядування можуть вирішити: або довозити учнів цих шкіл у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.
Додамо, що таке рішення з метою поліпшення якості освіти для учнів із сіл в Україні вже ухвалювали. Зокрема, з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.
У школах І-ІІІ ступенів, у яких навчаються менш як 45 учнів, в одному класі вчаться 5-6 учнів, а через брак можливості сформувати клас (мінімум 5 учнів згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту») діти вчаться на індивідуальній формі або в зʼєднаних класах (початкова школа), які обʼєднують дітей різного віку. Це призводить до того, що діти не отримують належного рівня взаємодії одне з одним, не навчаються одне в одного й не бачать прикладів для наслідування.
Окрім того, зазвичай такі школи не забезпечені вчителями повною мірою. Також часто вчителі не можуть набрати достатню кількість годин зі свого профільного предмета, щоб отримувати достатню зарплату, тому в таких школах є практика віддавати викладання деяких предметів непрофільним учителям.
Тож рішення уряду має стимулювати місцеві органи самоврядування довозити дітей у більші школи, які укомплектовані вчителями, технічно забезпечені тощо.
Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, учні із сіл за рівнем навчальних результатів відстають від своїх однолітків із міст на 4,5 роки. Тобто їм потрібно 4,5 роки, щоб мати ті ж знання і навички, що й учні того самого віку з міст.
Подібні результати показує ЗНО (НМТ): минулого року середній бал учнів із сіл з української мови був на понад 6 балів менше, ніж учнів із міст; з математики — на понад 8 балів; з історії України — майже на 3 бали. Результати учнів із сіл з інших, предметів на вибір, теж нижчі.
Водночас, показуючи нижчу якість, сільська освіта обходиться державі дорожче. На освіту одного учня із села держава в середньому на рік витрачає 30,4 тисячі гривень, а в місті — 24,4 тисячі гривень. У деяких селах вартість навчання одного учня сягає понад 51 тисячу гривень. Це повʼязано з потребою утримувати й виплачувати зарплату працівникам великої кількості шкіл, у яких навчається мало учнів. Тобто освіта в селах коштує дорожче, але не виправдовує ці кошти.
Місцева влада повинна організувати підвезення дітей до опорної школи. Дітей у таких поїздках має супроводжувати вчитель.
На сьогодні єдиним оптимальним вирішенням проблеми малокомплектності навчального закладу є оптимізація мережі, зокрема ліквідація такого закладу. Зекономлені кошти будуть спрямовані на придбання учбової літератури, оснащення навчальних кабінетів існуючих закладів освіти сучасним навчальним обладнанням та матеріалами, комп’ютерною технікою, шкільними меблями, мультимедійним обладнанням, облаштування туалетних приміщень, переоснащення харчоблоків, здійснення необхідних капітальних і поточних ремонтів, облаштування спортивних майданчиків, територій навчальних закладів, на розвиток громади в цілому.
На даний час надмірні витрати на утримання малокомплектних навчальних закладів освіти позбавляють можливості реінвестувати кошти громади у розвиток навчальних закладів, які забезпечують більш високу якість освітніх послуг або ж витратити їх на ремонт сільських доріг, здійснення заходів з благоустрою тощо.
Та втім, головне не це. Головне – якість знань, рівень підготовки учнів, вміння набувати навиків спілкування в колективі однолітків, вчитися здобувати лідерські навички, мати можливість повноцінного розвитку своїх здібностей та творчої майстерності. Бо тільки у конкурентному учнівському середовищі у дітей є мотивація до кращих результатів у навчанні.
Завдання школи, насамперед, - давати дітям якісні знання. Уже потім це місце працевлаштування вчителів. Школа – це бюджетна установа, яка повинна забезпечувати учнів освітою на рівні Державного стандарту. І тут вирішальною є роль вчителя, його системна робота над підготовкою до уроків, використання проблемних у дослідницьких методів навчання, перехід від процесу наповнення учнів знаннями до процесу усвідомленого здобуття ними необхідних навичок для вирішення проблемних ситуацій, що в кінцевому підсумку й буде формуванням компетентності.
Чому ми свідомо позбавляємо дітей можливості спілкування зі своїми однолітками, обговорення цікавих тем з однокласниками, участі у командних іграх під час уроку фізкультури, групових заняттях на інших уроках, придбання нових друзів.
Батьки, які турбуються за майбутнє своїх дітей та прагнуть забезпечити їх успішність, адаптацію в соціумі, намагаються направити дітей навчатися у навчальних закладах, де впевнені, що їх діти зможуть здобути різнобічні якісні знання.
А якщо говорити відносно поширеного твердження: немає школи - немає села, то, якщо в селі залишилося настільки мало дітей, що школа стала категорично малокомплектною, то це не тому, що щось не так зі школою чи недопрацьовує влада. Це закономірні процеси, які існують у всьому світі і в Україні зокрема: відсутня потреба великої кількості людей, задіяних у сільському господарстві, адже нова потужна сільськогосподарська техніка і нові технології не потребують застосування ручної праці. Також відсутні робочі місця, а на наявних - мінімальна оплата праці, що змушує молодь виїжджати з села.
Але від цього не повинні страждати ваші діти. Вони не повинні ні в чому поступатися своїм ровесникам та мати добрий старт для дорослого життя. І тоді уродженці села зможуть продовжити добрі традиції своїх відомих земляків, які прославили рідний край своїми досягненнями та звершеннями.
При цьому, у разі прийняття рішення про ліквідацію наведеного у цьому обговоренні закладу освіти, школярі будуть забезпечені безкоштовним підвезенням, з дотриманням всіх вимог, з обладнаних зупинок для очікування шкільними автобусами до найближчого навчального закладу для продовження здобуття освіти на відповідному рівні: для Костичівської гімназії це Інгульський ліцей (наявне протирадіаційне укриття для забезпечення безпеки учасників освітнього процесу під час сигналу «Повітряна тривога»). Інгульська сільська рада сприятиме працевлаштуванню педагогічних працівників ліквідованого навчального закладу.
Проаналізувавши перспективну мережу, матеріально-технічну базу, розмір бюджетних коштів на утримання закладу, виносимо на громадське обговорення питання ліквідації закладу загальної середньої освіти: Костичівської гімназії Інгульської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, та обговорення відповідного проєкту рішення.
Тож запрошуємо усіх мешканців Інгульської територіальної громади долучитися до громадських обговорень щодо зазначених вище питань.
Формат проведення громадських обговорень: задля забезпечення безпеки громадян, у зв’язку з введеним на території України воєнним станом через збройну російську агресію та відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», пропозиції та зауваження приймаються у письмовій формі із зазначенням особи і контактної інформації заявника за адресою: вул. Поштова, б.1, с-ще Лоцкине Баштанського району, Миколаївської області, 56180 (відділ освіти, молоді та спорту Інгульської сільської ради) та на електронну адресу lockyne.viddil.osvity@ukr.net.
Громадські обговорення будуть проводитися з 01 липня 2025 року по 30 червня 2026 року.
Прізвище та ім’я особи, визначеної відповідальною за проведення громадських обговорень – Степанюк Ольга Олександрівна , начальник відділу освіти, молоді та спорту Інгульської сільської ради (тел. 0669946038)
Після отримання пропозицій та проведення аналізу, узагальнення висловлених в ході проведення громадських обговорень зауважень та пропозицій відбудеться оприлюднення результатів громадських обговорень на сайті Інгульської сільської ради.
