РОЛЬ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА У ВЗАЄМОДІЇ З ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
РОЛЬ ІНСТИТУТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
У ВЗАЄМОДІЇ З ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО
САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ
Інститути громадянського суспільства відіграють ключову роль у суспільстві, представляючи інтереси громадян перед владою та забезпечуючи активну участь громадян у формуванні рішень за допомогою різних видів реалізації свого впливу, наприклад: представлення інтересів певної громади, забезпечення участі громадян у прийнятті важливих регіональних рішень, здійснення заходів цивільного контролю та моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування; сприяння розвитку громадських ініціатив щодо сталого розвитку територій.
Виокремленні такі форми взаємодії органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства: 1) соціальне партнерство, тобто соціальні дії, засновані на солідарності та взаємної відповідальності за проблему; 2) взаємний вплив органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства, який проявляється в таких демократичних інститутах, як референдум, вибори, громадські обговорення, суспільні ініціативи, петиції, громадські слухання, онлайн-спілкування органів місцевого самоврядування та громадських організацій та ін.; 3) взаємна обумовленість та зміна стану або взаємо перехід інститутів громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування; 4) створення одним об'єктом іншого. У межах дослідження проблематики взаємодії громадянського нашого суспільства та місцевого самоврядування прояв цієї форми можна розглянути з прикладу інституту політичних партій; 5) моніторинг діяльності органів влади (громадський моніторинг); 6) громадський контроль.
Зазначено, що місцеве самоврядування може активно підтримувати ініціативи та проекти, що розвиваються інститутами громадянського суспільства. Важливо створити механізми зворотного зв'язку між місцевою владою та населенням, щоб громадяни могли висловлювати свої думки,
пропозиції та звернення з важливих питань. Органи місцевого самоврядування можуть проводити навчальні програми та заходи, спрямовані на розвиток навичок участі громадян у місцевому самоврядуванні.
Розвиток, удосконалення правової демократії, правової держави, ефективної діяльності державного механізму - це один із шляхів формування громадянського суспільства, яке характеризується, насамперед, саме свободою договірних відносин у всіх сферах суспільного життя.
Проблема взаємодії держави та особистості - це проблема суспільства, його устрою та конструкції, і щоб подолати цю проблему, необхідно розглядати громадянське суспільство не як «недержавну суспільну реальність, що протистоїть державі, яка здатна захищати свої інтереси поза і окрім держави», а як єдиний організм, який у взаємодії з державними органами виступає як найважливіша умова успішної модернізації всієї держави.
Разом з тим слід визнати, що в частині регламентування питань конституційної відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування не було вирішено багато актуальних проблем. На наш погляд, розмежування повноважень між рівнями публічної влади спричиняє необхідність встановлення заходів відповідальності за їх ефективну реалізацію. Тільки продумана і юридично бездоганна система заходів конституційної відповідальності владних структур є запорукою зміцнення держави і виступає критерієм ефективності державного механізму в цілому.
Місцеве самоврядування на даний момент ще не повною мірою відповідає своєму призначенню як інтегруючий фактор, який здатний задіяти та активізувати глибинні механізми саморегулювання суспільства. На регіональному рівні залишаються невирішеними багато проблем, наявність яких обумовлено загальним станом державно-правової дійсності.
Слід констатувати, що потенціал місцевого самоврядування в Україні не реалізовано повною мірою. Одну з ключових ролей у процесі зміни ситуації, що склалася, повинні зіграти публічно-владні суб'єкти рівня місцевого самоврядування, як носії влади, делегованої місцевою спільнотою. У силу тіснішого зв'язку органів та посадових осіб місцевого самоврядування з населенням має бути унікальна, з точки зору поєднання внутрішнього (місцевого) і зовнішнього (державного) впливу, модель відповідальності муніципальних владних суб'єктів.
Взаємини громадських інститутів із органами місцевого самоврядування - це складний двосторонній процес. З одного боку, він передбачає вплив місцевої влади на політичні установи, громадські організації та об'єднання. З іншого боку, даний процес передбачає вплив громадських інститутів на місцеве самоврядування шляхом забезпечення активної участі громадян у місцевому самоврядуванні, їх безпосередній вплив на політичні процеси і здійснення громадськими інститутами власне контролю над діяльністю органів місцевого самоврядування, метою якого є дотримання у процесі діяльності прав, свобод та законних інтересів членів громадянського суспільства.
Міцність місцевого самоврядування багато в чому визначається здатністю влади захищати різні інтереси своїх громадян, утримувати баланс громадських сил і забезпечувати прогресивний розвиток громадянських, демократичних і самоврядних засад громадянського суспільства
Якщо ж органи влади перестають працювати на суспільство, вона тим самим сприяють відчуженню громадян від держави та її інститутів, створюють умови для конфлікту між суспільством і владою. У цей період особливої ролі набувають громадські об'єднання - як інститути громадянського суспільства - оскільки громадські об'єднання, з одного боку, сприяють формуванню особистісних і колективних інтересів, а з іншого - виражають їх у взаєминах з державою, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
У сучасних умовах назріла об'єктивна необхідність у вдосконаленні всієї системи взаємовідносин органів місцевого самоврядування та громадськості, у формуванні нових підходів до співпраці органів влади та громадянського суспільства, вироблення механізмів такого співробітництва.
Вважаємо, що ключове значення у вирішенні цієї проблеми відводиться інститутам громадянського суспільства, оскільки участь громадськості в регіональному управлінні, розвиток системи громадських структур дозволяє виявити весь комплекс різноманітних інтересів різних соціальних верств населення та враховувати їх при розробці механізмів взаємодії громадських об'єднань (як структур громадянського суспільства) та органів місцевого самоврядування.
Однією з найважливіших механізмів взаємодії органів місцевого самоврядування та громадських об'єднань є соціальне партнерство, тобто соціальні дії, засновані на солідарності та взаємної відповідальності за проблему. З метою встановлення соціального партнерства у структурі органів державної влади різних рівнів розпочався процес створення спеціальних під - розділів із взаємодії з громадськими об'єднаннями, а також процес створення особливих громадських структур, основною метою яких є визначення вектора розвитку відносин суспільства та держави. Це пов'язано з тим, що соціальне партнерство виникло і стало розвиватися тоді, коли представники держави та громадянського суспільства почали працювати спільно, усвідомивши, що це вигідно кожному з них та суспільству в цілому [5]. Соціальне партнерство ґрунтується на таких постулатах, як зацікавленість кожної із взаємодіючих сторін у пошуку вирішення соціальних проблем; об'єднання зусиль і можливостей сторін у вирішенні проблем, з якими жодна з них не в змозі справитися самостійно; конструктивне співробітництво у вирішенні спірних питань; прагнення пошуку реалістичних рішень, а не до імітації такого пошуку; взаємоприйнятний контроль та врахування інтересів та ін.
Ще однією формою взаємодії органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства слід вважати їх вплив один на одного. Вплив
громадянського суспільства на регіональне управління проявляється в таких демократичних інститутах, як референдум, вибори, громадські обговорення, суспільні ініціативи, петиції, громадські слухання, онлайн-спілкування органів місцевого самоврядування та громадських організацій та ін.
Наступна форма взаємодії держави і суспільства виражається в їхній взаємній обумовленості та зміні стану або взаємо переході інститутів громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування. Відображенням цієї форми взаємодії можна вважати розподіл частини функцій з правового регулювання окремих видів діяльності між органів місцевого самоврядування та іншими видами регулювання суспільних відносин. Так, вітчизняне законодавство йде шляхом від ліцензування до саморегулювання, до інших способів самозахисту прав громадян. Отримують свій розвиток децентралізовані види правового регулювання (додаткове регулювання).
Четверта форма взаємодії розкривається як створення одним об'єктом іншого. У межах дослідження проблематики взаємодії громадянського суспільства та місцевого самоврядування прояв цієї форми можна розглянути з точки зору створення та функціонування інституту політичних партій. Поява політичних партій ініціюється серед груп людей, які формують умови для подальшої реалізації поставлених перед собою завдань через органи державної влади та місцевого самоврядування. Лише дотримання певних умов та наявність голосів на виборах дозволяють їм вступати в політичну взаємодію, впливаючи на стан державності. Зароджуючись як інститут громадянського суспільства, політичні партії, які отримали у межах права місце у виборних органах, стають частиною публічного механізму. Однак не всі створювані політичні партії можуть пройти такий шлях, деякі з них так і залишаються поза системою управління, фактично залишаючись поза правовим полем.
З іншого боку, органи місцевого самоврядування в системі формування місцевих нормативно-правових документів можуть допускати існування тих чи інших інститутів громадянського суспільства, форми вираження цих інститутів (вводити нові організаційні форми юридичних осіб, регламентувати способи участі груп громадян в обговоренні проєктів нормативно -правових документів, створювати заходи щодо відкритого обговорення важливих для громади документів тощо), що також впливає на стан громадянського суспільства та стан розвитку співпраці інститутів громадського суспільства з державними та місцевими органами влади.
П’ята форма взаємодії органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства - це може бути моніторинг діяльності органів влади (громадський моніторинг). Громадські організації та активні громадяни можуть здійснювати моніторинг діяльності місцевих органів влади для забезпечення прозорості та ефективності. В окремих дослідженнях наголошується на необхідності пошуку ефективних способів взаємодії влади з громадськістю, оскільки це впливає на загальний імідж місцевого самоврядування, що у свою чергу сприяє розвитку території. Водночас, результатами проведення моніторингу мають бути певні документи, які мають юридичну значимість. Однак, у чинному законодавстві не передбачене обов’язковість виконання документів інститутів громадянського суспільства за результатами проведення моніторингу. Тільки через звернення до відповідних державних структуру ці документи отримують відповідний розгляд та встановлюють відповідальність за порушення законодавства.
Важливою формою взаємодії органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства є громадський або цивільний контроль, який, на жаль, в Україні не врегульований чинним законодавством. Результати громадського контролю не є обов’язковими до виконання, часто носять рекомендаційний характер.
Незважаючи на низку можливостей, якими володіють інститути громадянського суспільства та громадські організації, вплив цих інституцій обмежується різними факторами, серед яких є брак фінансових ресурсів, обмеженість отримання доступу до відповідних документів органів місцевого самоврядування, відсутність відповідної кваліфікації, відсутність налаштованості органів місцевого самоврядування на відкритий діалог з інститутами громадянського суспільства, корупція, закритість з певних питань органів місцевого самоврядування, особливо зараз в умовах війни тощо.
Інститути громадянського суспільства відіграють ключову роль у суспільстві, представляючи інтереси громадян перед владою та забезпечуючи активну участь громадян у формуванні рішень за допомогою різних видів реалізації свого впливу, наприклад: представлення інтересів певної громади, забезпечення участі громадян у прийнятті важливих регіональних рішень, здійснення заходів цивільного контролю та моніторингу діяльності органів місцевого самоврядування; сприяння розвитку громадських ініціатив щодо сталого розвитку територій .
Ефективна участь громадян та інститутів громадянського суспільства у місцевому управлінні потребує усунення бар'єрів та сприяння створенню відкритих та прозорих механізмів взаємодії. Подолання обмежень дозволяє створити стійкіші та відповідальніші системи управління, що відповідають інтересам та потребам нашої країни.
