Конфлікти і потреби. Діалог.
Конфлікти і потреби. Діалог.
Ми часто упереджено ставимося до конфлікту. Він асоціюється у нас з чимось неприємним, страшним, таким, що веде до прикрих наслідків. Останнім часом через бойові дії та масові переселення в Україні рівень конфліктності у суспільстві зріс. Ця ситуація суттєво зачіпає права і потреби українських громадян, що відчувають реальну загрозу для свого життя та майбутнього. Постійний страх і невизначеність наростають через загрозу смерті і втрати помешкань незалежно від території. Така ситуація створює додаткові напруги в громадах. Українці, стикаючись з втратами та небезпекою, можуть відчувати злість та розчарування владою, переселенцями, одне одним. Це викликає негативні емоції, може спровоковувати міжгрупові конфлікти та поглибити розколи в суспільстві. Проте життя і людини, і родини, і громади неможливе без конфліктів. Практично усі ми розуміємо, що зіткнення інтересів, суперечки, тертя будуть існувати завжди. Світ без конфліктів – це відірвана від реальності утопія! Про природу конфлікту простими словами можна сказати, що це як дощ чи сніг, з якими необхідно навчитися уживатися. Розуміння конфлікту допоможе нам краще зрозуміти потреби громадян і краще будувати з ними взаємодію. Отже, конфлікт1 (лат. conflictus – зіткнення, сутичка) – ситуація, в якій кожна зі сторін, які комунікують, намагається зайняти позицію, що суперечить потребам та інтересам іншої сторони. Це може бути також відкрита чи прихована форма агресії, насильства, демонстрації сили. Ми часто зустрічаємося з проявами конфліктів у громаді, коли проводимо спільні зустрічі, слухання, збори. Ми можемо чути різні думки та способи вирішення проблем. Проте часто це виглядає як крик і агресія учасників одне на одного. Що тут не так і як з цим бути?
Тут варто розуміти, що в цьому випадку ми спостерігаємо лише зовнішній прояв справжніх бажань людей – їх позиції. Позиції – це те, що люди говорять, чого вони хочуть. Це проявляється у вимогах, твердженнях або пропозиціях, які вони висловлюють. На перший погляд, позиції можуть здаватися непримиренними, але за ними завжди ховаються конкретні інтереси та потреби. Інтереси – це причини, через які люди говорять те, що вони говорять, чого хочуть. Інтереси завжди стоять за певними позиціями і показують, які мотиви керують учасниками конфлікту. Зазвичай, інтереси приховані: їх побачити важко, але можливо. Щоб зрозуміти інтереси, слід активно слухати, ставити запитання та проявляти розуміння. Звичайно, інтереси можуть бути різними для різних осіб, але виявлення і врахування їх допомагає знайти рішення. Нарешті, ще один мотив поведінки людей: наявність глибинних потреб, які є у всіх людей і впливають на їхні дії та реакції. До таких потреб можна віднести потребу у любові, приналежності, відчутті безпеки, контролю над життям та зв'язку з іншими. Вони визначаються не лише матеріальними аспектами, а й емоційними, психологічними та соціальними чинниками. Врахування потреб допомагає забезпечити гармонію та злагоду взаємин. Ми вважаємо, що конфлікт – це сигнал, що в нашому житті потрібні зміни! І цей сигнал може лунати через агресивне висловлювання позицій!
При вирішенні конфліктів важливо враховувати наступні аспекти:
1. Емоції: Потрібно розуміти та виражати свої емоції та допомогти виразити емоції інших учасників конфлікту. Контроль над емоціями допомагає зберегти спокій та зблизити позиції сторін.
2. Сприйняття: Кожна сторона має свою унікальну перспективу на ситуацію. Важливо проявляти толерантність та вміти бачити речі з іншого боку.
3. Комунікація: Чесний, відкритий та взаємний діалог допомагає розкрити інтереси та потреби всіх учасників. Слухання та взаєморозуміння – ключі до успішного вирішення конфлікту.
4. Альтернативні рішення: Потрібно шукати і розглядати різні можливості та компроміси для досягнення ситуації «виграш-виграш».
5. Співпраця: Важливо діяти разом та шукати спільні цілі. Колективний підхід сприяє побудові позитивних взаємин та співпраці. Часто розбіжності між людьми перетворюються на особистий конфлікт, і тут є два підходи:
Тому діалог з одного боку, це певний інструмент, який дозволяє залучати різні групи громадян до прийняття рішень. З іншого боку, сам процес діалогу збагачує наші знання та допомагає збудувати міцніші відносини між громадянами та органами влади. Через діалог ми будуємо спільне майбутнє, розвиваємо нашу громаду та робимо її кращим місцем для життя. Ключовим моментом у цьому процесі буде не просто виявлення фактів або спроба висловити свою точку зору, а побудова зв'язків та взаємин з іншими. Це має включати повагу та розуміння позиції іншої людини, визнання правдивості та важливості її досвіду.
Визначення діалогу.
Часто виникають питання та суперечки щодо визначення поняття «діалог». Ми можемо почути, що це розмова двох людей, або що це просто розмова, чи розмова кількох людей для ухвалення важливого для них рішення. Діалогом теж називають розмову героїв у літературних творах. Ми будемо послуговуватися загальним поняттям «Діалог». Слово «діалог» має глибокі і цікаві коріння. Етимологічно, слово «діалог» походить від грецького слова «διάλογος» (diálogos), що складається з двох частин: «διά» (diá), що означає «через» або «про», та «λόγος» (lógos), що перекладається як «слово» або «мовлення». Таким чином, буквально «діалог» можна перекласти як «мовлення про» або «через слово». Значення слова «діалог» визначається як комунікація, обмін думками та інформацією між двома або більше особами або сторонами. У діалозі учасники обговорюють певну тему, спілкуються, висловлюють свої погляди, думки, аргументи тощо. Діалог є важливим інструментом спілкування та побудови розуміння між людьми, а також способом розв'язання конфліктів та досягнення порозуміння. Важливим аспектом діалогу є здатність слухати інших і висловлювати свої думки з повагою до інших думок та переконань. Загалом, діалог сприяє спілкуванню, розумінню та побудові позитивних взаємин між людьми та культурами.
Діалог – це глибинний процес обміну сенсами, що призводить до якісної зміни стосунків між людьми.
Принципи діалогу.
ПРИНЦИП 1. ЗАПОБІГАННЯ ШКОДІ ТА ЗАГОСТРЕННЮ
ПРИНЦИП 2. ДОБРОВІЛЬНІСТЬ ТА САМОВИЗНАЧЕННЯ УЧАСНИКІВ
ПРИНЦИП 3. ІНКЛЮЗИВНІСТЬ
ПРИНЦИП 4. БАЛАНС СИЛ
ПРИНЦИП 5. КЕРОВАНА КОМУНІКАЦІЯ
ПРИНЦИП 6. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ
Загальним результатом розповсюдження культури діалогу та використання його принципів буде покращення роботи державних службовців, формування навичок цивілізованого спілкування та співпраці з громадянами на основі взаємної поваги. Це сприятиме будівництву країни, здатної зайняти належне місце в сучасному світі, де взаємодія між органами влади і громадянами буде ґрунтуватися на взаємній довірі та відкритості.
