Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера»
Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера»
Запитання: «Доброго дня! Підкажіть, будь ласка! Треба сплатити штраф по податковому рішенню. Що писати в графі тип платежу в структурованій платіжці?»
Відповідь: Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку, зокрема, визначено, що під час сплати податків, зборів на бюджетні рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.
Запитання: «Доброго дня. У ФОПа змінилась реєстраційна адреса і відповідно інший ДПІ тепер через дію було подано на зміни, зміни внесли, в облікових даних в ел кабінеті - реєстраційні дані змінились. Чи не потрібно більше нічого нікуди подавати про зміну? Тепер всю звітність подаємо за новим місцем обліку і відповідно інший ДПІ? Зі сплатою податків так же? Все по новому? Дякую»
Відповідь: Відповідно до п. 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. X Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Пунктом 10.2 розд. X Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
При цьому з метою отримання відповіді у конкретному випадку та відсутністю інформації щодо системи оподаткування, на якій перебуває фізична особа – підприємець, пропонуємо звернутися до контролюючого органу за основним місцезнаходженням.
Запитання: «Доброго дня, спільното! Хтось може по простому пояснити, хто повинен робити річний перерахунок ПДВ? Читаю статті - не розумію і ніколи такого не робила. Ми звичайне підприємство на заг. системі- купуємо/продаємо....»
Відповідь: Відповідно до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку (п. 199.4 ст. 199 ПКУ).
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п. 199.5 ст. 199 ПКУ).
Згідно з п. 199.6 ст. 199 ПКУ правила ст. 199 ПКУ не застосовуються в разі:
проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ;
проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1, пп. 197.11 та 197.24 ст. 197 ПКУ.
Крім того, окремими нормами ПКУ визначено інші операції, у разі здійснення яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються. А саме:
операції з ввезення товарів на митну територію України та постачання на митній території України товарів/послуг для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні (п. 26 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);
операції з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету (п.п. 2 п. 38 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);
операції з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації (п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);
операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) (п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Запитання: «Доброго ранку. У мене питання, ФОП сам за себе весь 2023 рiк не сплачував ЄСВ, тепер вирiшив сплатити за весь рiк. Якi можуть бути штрафи чи Пеня, чи можливо й не буть?»
Відповідь: Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня та 20 січня).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з частиною одинадцятою ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податкові органи складають рішення про нарахування пені та застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.
Водночас, відповідно до змін, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, тимчасово, за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
Тобто, штрафні санкції не застосовуються, а пеня не нараховується за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у період з початку дії воєнного стану на території України до 01 серпня 2023 року.
При цьому, тимчасово з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе (п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Запитання: «Доброго дня! Допоможіть, будь ласка, з кодом КАТОТТГ. В листопаді подали Уточнюючу декларацію орендної плати за землю за 2022 рік (м.Київ, зняли зобовʼязання за березень-травень), Квитанція 2 - прийнято. Зараз отримали лист, що вважається не поданою (не достовірний код території).
Земельна ділянка в Шевченківському районі м.Київ Дякую за допомогу.»
Відповідь: Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Згідно з примітками 9 і 13 до Декларації:
у рядку 7 Декларації зазначається код за КАТОТТГ території територіальної громади, повноваження якої розповсюджуються на адміністративно-територіальні одиниці, на території яких розташовано(і) земельна(і) ділянка(и). За кожним таким кодом за КАТОТТГ складається окрема Декларація;
у колонці 10 розд. І або колонці 11 розд. ІІ Декларації зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована(і) земельна(і) ділянка(и), та адреса місця розташування земельної ділянки.
При цьому є особливості визначення кодів за КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг, де у рядку 7, колонці 10 розд. І або колонці 11 розд. ІІ Декларації зазначаються коди районів цих міст, які містяться у колонці «Додатковий рівень» (райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус)).
Запитання: «Добрий вечір! Можливо має хтось контакти комісії з розблокування ПН в Одеській області? Відмовлено у реєстрації по причині подання копій з порушенням законодавства? Може вийде уточнити, що саме не сподобалось, і що тепер до скарги притулити? Дякую, хто поділиться контактами!»
Відповідь: Перелік «гарячих ліній» територіальних органів ДПС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-teritorial
Запитання: «Добрий вечір. Можливо у когось була наступна ситуація, буду вдячна за відповіді. ФОП зареєструвала 20 ОПП, ПРРО від ДПС повідомлення про ключ. Все гарно прийнялось. Коли заходимо в ПРРО від ДПС - помилка - відсутні господарські одиниці і ПРРО не зареєстровано.»
Відповідь: Кожного разу при виконанні входу касиром на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) відбувається перевірка всіх доступних господарський одиниць та ПРРО для такого касира за його ідентифікатором ключа суб’єкта, інформацію про який суб’єктом господарювання було подано до контролюючого органу в Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за ідентифікатором форми J/F1391802 (далі – Повідомлення J/F1391802) за формою № 5-ПРРО. При цьому необхідно вказувати ідентифікатор ключа суб’єкта з сертифікату, який використовується для підпису, а не шифрування.
Під час відкриття робочої зміни повідомлення «Відсутні господарські одиниці» може надходити у разі якщо:
- ідентифікатор ключа суб’єкта взято з сертифікату, який використовується для шифрування;
- в Повідомленні J/F1391802 вказано значення, що не відповідає ідентифікатору ключа суб’єкта з сертифікату;
- суб’єктом господарювання подано Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (яким блокується ПРРО до моменту подання Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО з позначкою «відновлення роботи»);
- суб’єкт господарювання подав Повідомлення J/F1391802 з типом підпису «припинення роботи» для такого касира.
У разі, якщо на зареєстрованому ПРРО під час відкриття робочої зміни надходить повідомлення «Відсутні господарські одиниці», то для роботи з ПРРО суб’єкту господарювання необхідно перевірити правильність подання даних про касира та ПРРО.
Запитання: «Працівник немає ідентифікаційного коду, як заповнити 4дф?»
Відповідь: Відповідно до п. 70.12 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи Національний банк України, банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами – підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема, у разі виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов’язані подавати інформацію про РНОКПП юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи.
Документи, пов’язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Згідно з п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку у графі 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» рядка 06 розд. I додатка 4ДФ до Розрахунку стосовно фізичної особи, про яку інформація в додатку 4ДФ до Розрахунку, відображається:
РНОКПП, або
серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в додатку 4ДФ до Розрахунку.
Запитання: «Доброго вечора. Сплатили за роздрібну ліцензію квартальний платіж сьогодні. Але повинні були вчора. Вчора була неділя. Чи грає це роль. І чи діє в такому випадку закон, що всі ліцензії, в яких прострочений строк чергового платежу є діючими до кінця воєнного стану. І їх необхідно потім оплатити на протязі 30 днів. Дякую»
Відповідь: Згідно з ст. 18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право:
виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Обов’язки щодо сплати чергових платежів/дії щодо продовження ліцензії мають бути виконані суб’єктом господарювання протягом 30 днів, наступних за днем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні.
Разом з цим з порушеного питання пропонуємо Вам звернутися до контролюючого органу з детальним описом ситуації для отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.
Запитання: «Як ФОПу загальносистемнику, що хоче перейти на єдиний податок з 1 січня, заповнити "РОЗРАХУНОК доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування" (додаток до Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування)? Рік ще не закінчився. А заяву треба подати до 15 грудня. Як розрахувати те, чого ще немає (ФОП діючий, торгує, є касовий апарат, не платник ПДВ)»
Відповідь: У разі прийняття рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 01 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування. Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу за період, що залишився до кінця року після подання заяви.
Щодо запитань:
Запитання: «Доброго вечора. Чи може ФОП - перевізник 3 група з ПДВ виставити рахунок "штраф за понаднормативний простій транспортного засобу"? І чи потрібно реєструвати податкову накладну?»
Запитання: «Доброго дня, шановні колеги! Можливо хтось із вас веде ФОПа, який має кавовий апарат? Лише меблі з вбудованим кавоапаратом. Як визначити місце здійснення діяльності, якщо він пересувний? Як бути з РРО, якщо там є готівка і сканер штрих кодів? Допоможіть порадою, будь ласка»
Відповідь: З порушених питань пропонуємо Вам звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із відповідним зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації з детальним описом фактичних обставин господарських операцій та, у разі необхідності, з наданням копій відповідних документів.
Водночас повідомляємо, що для отримання консультації Ви можете звернутися за такими каналами комунікації:
Контакт-центр ДПС: 0800 501 007
t.me/DPS_ContactCenter_bot
«Гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків у територіальних органах ДПС:
https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-teritorial
Контакти для подання усних та електронних звернень громадян: https://tax.gov.ua/.../kon.../kontakti-dlya-podannya-zvernen
Крім того, для оперативної комунікації з інститутами громадянського суспільства в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи: https://tax.gov.ua/others/kontakti/komunikatsiyni-podatkovi-platformi
