Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера» Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера» Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Запитання: «Колеги, чи є у когось ФОП на ЄП з КВЕД 46,71.? Цікавить, чи не посягала ДПС на ваш статус ЄП. Постало питання додати цей КВЕД у ФОПа на ЄП 3гр. 46.71 "частково заборонений" КВЕД (у частині торгівлі акцизом і корисними копалинами), але торгівля паливними пелетами підпадає під нього і не заборонена. Та в останньому своєму листі з роз’ясненнями ДПС прописала його у переліку заборонених. Хотіли як краще, а вийшло як завжди... Як на практиці?»
Відповідь: Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 ПКУ (п. 291.3 ст. 291 ПКУ).
До третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, в яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Водночас нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб'єктів господарювання, зокрема фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.
Відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 ПКУ у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб'єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – КВЕД ДК 009:2010), фізична особа при здійсненні державної реєстрації фізичної особи – підприємця за власним бажанням обирає вид діяльності, який планує здійснювати під час господарської діяльності.
Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності затверджено наказом від 23.12.2011 № 396 Державного комітету статистики України (далі – наказ № 396).
Разом з тим звертаємо увагу, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку, зокрема відомості про види господарської діяльності платника єдиного податку (п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Розділ 46 має клас 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами», який містить, зокрема: оптову торгівлю паливом, мастильними матеріалами, оливами:
- деревним вугіллям, кам'яним вугіллям, коксом, паливною деревиною, нафталіном;
- сирою нафтою, дизельним паливом, бензином, пальним, пічним паливом, гасом;
- скрапленим нафтовим газом, бутаном і пропаном;
- мастильними матеріалами, очищеними нафтопродуктами.
Слід зауважити, що наказом Міністерства статистики України від 17.08.1995 № 213 «Про розробку паливно-енергетичного балансу України за 1995 рік», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.1995 за № 411/947 визначено окремі види енергоносіїв, зокрема, до «продуктів переробки палива – відносяться кокс кам'яновугільний, коксик і коксовий дріб'язок, кокс нафтовий, сланцевий і торф'яний, брикети кам’яновугільні та буровугільні, брикети та напівбрикети торф’яні, деревинне вугілля, авіаційний та автомобільний бензин та інші продукти переробки палива, які використовуються як енергетичне паливо».
Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець може обрати спрощену систему оподаткування за умови дотримання вимог, встановлених
п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та якщо такий платник податків не здійснює діяльність передбачену п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Разом з тим, суб’єкт господарювання має право зареєструвати види діяльності (згідно з КВЕД ДК 009:2010), які містять одночасно часткову заборону на певний КВЕД, при цьому такі платники повинні дотримуватись вимог, визначених п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Запитання: «Доброго вечора. Чи включається в дохід ФОП 3 група платник ПДВ сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок ФОП?»
Відповідь: Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України до складу доходу ФОП – платника єдиного податку першої – третьої груп, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми податку на додану вартість (у т. ч. суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість).
Запитання: «Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, вартість авто, яке оподатковується транспортним податком, становить 375 розмірів мінімальних зарплат, тобто 2 512 500,00 грн., з ПДВ?»
Відповідь: Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономіки), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів», зі змінами (далі – Методика).
Пунктом 13 Методики передбачено, що Мінекономіки розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному вебсайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Таким чином, відповідно до норм статті 267 Кодексу та Методики, визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, для цілей віднесення таких автомобілів до об’єктів оподаткування транспортним податком, проводить виключно Мінекономіки.
Запитання: «Доброго вечора, підкажіть, будь ласка, чи можуть присилати ДФС штраф по ЄСВ за 2018 рік, якщо ФОП закритий ще в 2021 році»
Відповідь: У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частина четверта статті 6 Закону України від 08 липня 2010року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
А отже, податкові органи мають право надсилати фізичній особі штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок, здійснені під час провадження такою особою підприємницької діяльності, після проведення нею державної реєстрації припинення такої діяльності.
Запитання: «Добрий день! Хотілося б почути Вашу думку. ФОП, коли був на ЄП 2 %, з підприємницького рахунку перераховував благодійній організації кошти (донатив кожного місяця). Знаю, що на ЕП надавати благодійну допомогу не можна. А на 2 %? Чи, як завжди, не роби добро – не будеш битий?»
Відповідь: Учасниками цивільних відносин під час здійснення благодійної діяльності є дієздатні фізичні особи. Благодійна діяльність не може здійснюватися в межах підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців. Аналогічну відповідь розміщено на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за посиланням https://zir.tax.gov.ua/ в категорії 107.01.02.
Водночас фізична особа – підприємець – платник єдиного податку має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності. Аналогічну відповідь розміщено на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за посиланням https://zir.tax.gov.ua/ в категорії 107.05.
Запитання: «Добрий ранок. 30.09.23 ФОП 2 групи надав благодійну допомогу. З 01.10.23 треба переходити на загальну систему чи з 01.01.24? Писали, що якщо переходиш на загальну систему, то за 10 днів до кінця місяця треба сповіщати податкову? З якого числа мені застосовувати загальну систему та чи сповіщати податкову про це? І які звіти надавати в податкову?»
Відповідь: Учасниками цивільних відносин під час здійснення благодійної діяльності є дієздатні фізичні особи. Благодійна діяльність не може здійснюватися в межах підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців.
Відповідно до п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, зі змінами (далі – ПКУ) відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Аналогічну відповідь розміщено на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за посиланням https://zir.tax.gov.ua/ в категорії 107.01.09.
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Згідно із п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.
При цьому у податковій декларації окремо відображаються обсяг доходу, оподаткований за ставками, визначеними для платників єдиного податку першої та другої груп, обсяг доходу, оподаткований за ставкою 15 відс., обсяг доходу, оподаткований за новою ставкою єдиного податку, обраною згідно з умовами, визначеними главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV, авансові внески, встановлені п. 295.1 ст. 295 ПКУ.
Подання податкової декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, звільняє таких платників від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду.
Аналогічну відповідь розміщено на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі за посиланням https://zir.tax.gov.ua/ в категорії 107.01.07.
Запитання: «Доброго дня. Підкажіть, можна в кабінеті дивитися суми ПРРО за кожен день, як по РРО?»
Відповідь: На сьогодні режим «Зведені звіти» меню «Дані РРО» приватної частини Електронного кабінету надає платникам можливість доступу до інформації щодо зведених звітів РРО/ПРРО. Пошук інформації здійснюється за фіскальним номером РРО/ПРРО із зазначенням періоду формування звіту (в межах одного місяця).
Запитання: «Добрий вечір. Можливо хтось знає як оподатковується благодійна допомога демобілізованому учаснику бойових дій? Чи можна не оподатковувати згідно п. п. «а», «в» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ або 170.7.2 як особі, що постраждала внаслідок російської агресії?»
Відповідь: Відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума (вартість) благодійної допомоги:
а) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (далі – Реєстру Волонтерів), в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073), на користь, зокрема, учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України (далі – ЗСУ), Національної гвардії України, Служби безпеки України (далі – СБУ), Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС), Управління державної охорони України (далі – УДО), Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – Держспецзв’язок), інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції (далі – АТО), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в АТО в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в АТО, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в АТО, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку (абзац другий п.п. «а» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
в) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, на користь, зокрема, учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників ЗСУ, Національної гвардії України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, ДПСУ, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, УДО, Держспецзв’язку, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, у тому числі тих, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій (абзац другий п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ».
Порядок оподаткування благодійної допомоги встановлено п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. «а» п.п. 170.7.8 якого не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ у будь-якій сумі (вартості), що надається, зокрема:
платникам податку, визначеним абзацом другим п.п. «а», та абзацом другим п.п. «в» п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, – для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.
Запитання: «Доброго дня. Як після припинення дії спрощеної системи оподаткування з особливостями оподаткування необхідно розраховувати граничний обсяг для подальшого перебування на ЄП другої групи?»
Відповідь: Підпунктом 9 прим. 1.4.3 п.п. 9 прим. 1.4 п. 9 прим. 1 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Запитання: «Доброго дня, допоможіть, як вчинити. Цілий рік людині була застосована ПСП на двох дітей, але помилково (бо другій дитині вже 18.9 м) і друга людина, то в неї дитині 19 років, як мені зняти з неї ці кошти. Дякую»
Відповідь: Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), на суму податкової соціальної пільги, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
Підпунктом 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ визначено, що платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 1342,00 грн.), у розрахунку на кожну таку дитину.
Згідно з п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ на податкову соціальну пільгу у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2023 році – 2013,00 грн.), має право платник податку, який:
а) є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
б) утримує дитину з інвалідністю – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.
При цьому податкова соціальна пільга, передбачена п.п. 169.1.2 та підпунктами «а», «б» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років.
Відповідно до п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:
за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);
під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображаються роботодавцем у додатку 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок).
Податковий агент має право здійснити перерахунок сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг за будь-який період та відобразити результати такого перерахунку у Додатку 4 ДФ до Розрахунку у кварталі (звітному періоді місяці), в якому проведено такий перерахунок.
