Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера» Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Рубрика «Відповідаємо на запитання бухгалтера» Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Запитання: «Добрий день, підкажіть, будь ласка, ФОП 2 група, інтернет торгівля, як правильно указувати назву товару в Фіскальному чеку, продаємо м'які іграшки, ігрові фігурки... хто може поділитися досвідом? І чи можна забирати кошти на пошті готівкою? Потім виписувати РРО?»
Відповідь: Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону про РРО фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
У випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів (послуг) до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 (наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.
У разі відправки проданого товару через АТ «Укрпошта» (за умови, що його не продано в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу) застосування РРО не є обов’язковим.
Питання щодо можливості отримання торговцями готівки у відділеннях оператора поштового зв’язку чи інших служб доставки не відноситься до повноважень ДПС.
Запитання: «Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, при продажі електромобіля у серпні 2023р. всередині держави, оподатковується ПДВ?»
Відповідь: Відповідно до п. 64 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI тимчасово, до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються в товарній підпозиції 8701 20 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні).
Запитання: «Доброго дня, вперше стикаюсь: ТОВ хоче продавати товар через нову пошту (нова пея) з післяплатою, чи потрібно застосовувати прро чи рро, якщо так, то коли і як видавати чек покупцю ?»
Відповідь: При відправці продавцями товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром, або надісланий покупцеві при або до передачі його експедитору (логістичній компанії).
При формуванні чеку має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею - продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно-правових актів, зокрема, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.
Також у передбачених законодавством випадках, незалежно від використання послуг експедитора або кур’єра, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.
Запитання: «Добрий вечір! Підкажіть, будь-ласка, яким місяцем можна включити податкову накладну, яка була розблокована. До прикладу, податкова постачальником виписана 30.10.2023, відправлена на реєстацію 10.11.2023р. та заблокована. Розблокована була 20.11.2023р. Чи маємо ми право включити її в податковий кредит жовтня. Інша податкова буда виписана 30.09.2023, відправлена на реєстрацію 10.10.2023р. та заблокована. Розблокована була 10.11.2023р. Чи маємо ми право включити її в податковий кредит жовтня.»
Відповідь: Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) передбачено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
При цьому відповідно до п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється з урахуванням, зокрема, таких граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Крім того, згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання, зокрема, події прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Тобто, після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН, податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної реєструється в ЄРПН тією датою, за якою податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції. Таким чином, платники податку, крім тих, які застосовують касовий метод податкового обліку суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були своєчасно зареєстровані в ЄРПН, можуть включити до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, в якому вони складені, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 365 календарних днів з дати складання таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Запитання: «Добрий день, колеги! Необхідна допомога. Нараховую компенсуючі ПЗ при анулюванні платника ПДВ. На залишках сировина та готова продукція. З сировиною все зрозуміло - перелік ПН на вхідний кредит.
А от з залишками готової продукції - питання. Ця продукція (вироблялась під замовлення) була спочатку відвантажена покупцям, а потім повернута підприємству. Так і залишилась на 26 рах. Яким чином скласти податкову на компенсуючі?»
Відповідь: Пунктом 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 визначено, зокрема, що у разі складання податкової накладної за операціями з визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов’язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється, поле «код» не заповнюється.
Розділ Б податкової накладної заповнюється в такому порядку:
в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» – зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит;
в графі 4 «Умовне позначення українське» – вказується «грн»;
в графі 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» – вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок, згідно з основною ставкою податку та ставками податку 7 і 14 відс., які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань;
у графі 11 зазначається сума ПДВ.
Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 – 9 в такому випадку не заповнюються.
Запитання: «Прошу підказати, бо щось не маю чіткої думки. В грудні 2022 "прогавила" включити в декларацію 37 грн по мінусовому рк (ст.199.1 ПКУ). За результатом декларації р.19 та 21, тобто було включено суму до р.16 деки за наступний період. І далі всі деки з р.19 та 21. Подала уточнюючу за грудень/22.
Тепер потрібно уточнювати всі періоди, чи можу лише в деці за листопад включити ці 37 грн в р. 16.2?»
Відповідь: Пунктом 5 розд. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, визначено, що у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, у якому вносяться відповідні зміни. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
