Укриття для перебування дітей.Що потрібно знати?
До Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області надходить багато звернень від керівників органів місцевого самоврядування щодо залучення фахівців до участі в роботі комісій з огляду будівель (споруд, приміщень) щодо можливості їх використання як укриття відповідно до вимог законодавства. Зокрема, це питання стало актуальним перед початком нового 2023-2024 н. р. в зв’язку з можливим переходом на очну або змішану форму навчання дітей в закладах освіти.
Нормативні документи, якими пропонується керуватись при цьому, є такими:
Кодекс цивільного захисту України;
Додаток до листа ДСНС від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Рекомендації щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту персоналу(учнів, студентів) закладів освіти».
«Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 №2205;
«Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 №234;
Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд з цивільного захисту».
Зокрема, у відповідності до п.6 ст.32 гл.7 Кодексу цивільного захисту України зазначається, що проектування, будівництво, пристосування і розміщення захисних споруд та споруд подвійного призначення здійснюються згідно з нормами, які розробляються відповідно до Закону України "Про будівельні норми".
В п.3.5 Додатку до листа ДСНС від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 прописано, що з метою забезпечення захисту населення від небезпечних чинників надзвичайних ситуацій та організації його життєзабезпечення будівлі (споруди, приміщення), які планується включити до фонду захисних споруд як споруди подвійного призначенням або найпростіші укриття мають відповідати таким основним вимогам:
- розміщуватись у підвальному (підземному) або цокольному поверхах у складі основної будівлі закладу освіти або у безпосередній близькості до неї (до 100 м);
- не можуть розміщуватися поруч з великими резервуарами із небезпечними хімічними, легкозаймистими, горючими та вибухонебезпечними речовинами, водопровідними та каналізаційними магістралями, руйнування яких може призвести до травмування або загибелі працівників та дітей (учнів, студентів);
- не повинні зазнавати негативного впливу ґрунтових, поверхневих, технологічних або стічних вод;
- забезпечуються електроживленням, штучним освітленням, системами водопроводу та каналізації. За відсутності в об’єктах будівництва водопостачання і каналізації вони повинні мати окремі приміщення для встановлення виносних баків для нечистот;
- повинні мати не менше ніж два евакуаційні виходи, один з яких може бути аварійним (у разі планування укриття у споруді подвійного призначення або найпростішому укритті місткістю менше 50 осіб у ньому допускається наявність одного евакуаційного виходу);
- через приміщення, призначені для перебування населення, яке підлягає укриттю, не повинні проходити водопровідні та каналізаційні магістралі, інші магістральні інженерні комунікації (за винятком внутрішньобудинкових інженерних мереж).
- приміщення повинні мати рівну підлогу, придатну для встановлення лав, нар, інших місць для сидіння та лежання;
- висота приміщень об’єктів, зокрема дверних отворів, становить не менше 2 м, ширина останніх – не менше 0,9 м. Якщо це було передбачено проектною документацією на її будівництво для дверних отворів допускається висота-1,8 м,ширина – не менше 0,8 м.
Перетинання дверних отворів будівельними конструкціями або інженерними комунікаціями не допускається;
- отвори при входах (виходах) закриваються посиленими дверми із негорючих матеріалів (металевими або дерев’яними, оббитими залізом) або захисними екранами (кам’яними, цегляними або залізобетонними) на висоту не менше 1,7 м;
- основні приміщення, призначені для укриття населення повинні мати примусову або природну вентиляцію;
- забезпечується вільний доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (для закладів освіти з наявністю зазначеної категорії осіб) або є технічна можливість дообладнання для забезпечення такого доступу у термін до 24 годин;
- об’єкт повинен перебувати у задовільному санітарному стані відповідно до вимог санітарних правил;
В пункті 3.6 зазначається, що місткість споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів вираховується з розрахунку: 0,6 м2 площі основних приміщень (для розміщення населення, що підлягає укриттю) на одну особу.
Пунктом 4. 3 рекомендується забезпечувати укриття таким обладнанням:
- місцями для сидіння (лежання) — лавками, стільцями, ліжками тощо;
- можливе розміщення працівників та дітей на наявних у закладах освіти засобах (стільцях, лавках, ліжках), що використовуються під час освітнього процесу, за умов забезпечення площі на одну особу, яка підлягає укриттю, на рівні не менше 1 м2;
- ємностями з питною водою (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою;
- контейнерами для зберігання продуктів харчування;
- виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для не каналізованих будівель і споруд), розміщених у спеціально призначених для цього приміщеннях;
- резервним штучним освітленням та електроживленням;
- засобами надання медичної допомоги.
Вимоги Санітарних регламентів для закладів освіти, відповідно до :
п.п. 4,7,8 р.ІІІ (для ДНЗ) та п.п.3 та 4 р. ІІІ ( для ЗЗСО) стіни та стеля приміщень повинні бути без щілин, тріщин, деформацій, ознак ураження грибком. Підлога приміщень повинна знаходитись в задовільному санітарно-технічному стані, бути вологостійкою та не слизькою, не мати щілин, дефектів, механічних пошкоджень. Матеріали, що використовуються для влаштування, оздоблення приміщень повинні бути безпечними для дітей.
п.2 р. V (для ДНЗ) п.2 р.IV п.31 р.ІІІ ( для ЗЗСО) Приміщення обладнуються інженерними мережами господарсько-питного водопостачання, мережами каналізації, опалення, вентиляції; у приміщеннях передбачаються внутрішні санітарні вузли з підведенням до умивальників проточної води з облаштуванням диспенсерів з паперовими рушниками та рідким милом. Кількість санітарних приладів у туалетах регламентується п.6.8 ДБН В.2.2-3:2018 «Заклади освіти. Будинки і споруди» ( для ЗЗСО) та додатком В до ДБН В.2.2-4:2018 «Заклади дошкільної освіти» (для ДНЗ);
п.п.1,4 р.VІ (для ДНЗ) п.7 р.IV ( для ЗЗСО) відносна вологість повітря в приміщеннях, де перебувають діти, знаходиться в межах 40-60 %; температура +18-23 °С для дошкільнят , +17-22 °C для дітей шкільного віку.
Укриття повинні бути обладнані таким чином, щоб запобігти ризику отримання травм дітьми та персоналом при вході до них та виході з них і при пересуванні всередині приміщень. Уклон і ширина маршів сходів і пандусів, висота сходинок, ширина проступів, ширина сходових площадок, висота проходів по сходах мають забезпечувати зручність і безпеку пересування та евакуації.Висота огорожі сходів, якими користуються діти, повинна бути 1,5 м з поручнями на висоті 0,9м; 0,7м та 0,5м (для дітей дошкільних закладів). Огорожі сходів вертикальні елементи повинні мати просвіт не більше ніж 0,1 м (горизонтальне членування в огорожі, крім поручня, не допускається).Огорожі мають бути непереривними.Необхідно виокремлювати контрастними обмежувальними смугами по краю першої та останньої сходинки, які за фактурою відрізняються від інших сходинок маршу, контрастним кольором - ділянки поручня, які відповідають першій та останній сходинці маршу.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 затверджені такі вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту:
п.п.6,7,9.12 розділу ІІ Входи до фонду захисних споруд мають забезпечувати вільний доступ усередину їх приміщень, і мати достатню (нормативну) пропускну спроможність. Підходи до зовнішніх дверей, двері і сходові марші мають утримуватися у справному стані, очищуватися від бруду і сміття, а в зимовий час - від снігу і льоду. Захаращення входів не допускається. У разі відсутності на входах пандусів для забезпечення вільного користування сховищами особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення входи додатково обладнуються дерев’яними або металевими трапами. Заміна окремих вузлів та агрегатів обладнання захисних споруд не має погіршувати технічних характеристик інженерних систем та систем життєзабезпечення.
Приміщення споруд фонду захисних споруд мають забезпечуватися штучним освітленням. У них не допускається прокладання тимчасових електричних та інших інженерних мереж, а також незакріплених електричного обладнання і світильників. Електричні світильники мають бути захищеними від механічного пошкодження. Використання світильників із незахищеними лампами розжарювання не допускається.
Для освітлення захисних споруд можуть використовуватися світлодіодні та інші енергозберігаючі лампи. Використання люмінесцентних ламп для систем освітлення захисних споруд не допускається.
Використання синтетичних матеріалів, а також інших матеріалів, що під час нагрівання або експлуатації виділяють небезпечні хімічні речовини, для оздоблення внутрішніх приміщень споруд фонду захисних споруд не допускається.
п.п.1,5 глави 3 розділу ІІІ Під час утримання та експлуатації сховища забезпечується його герметичність та дотримання в ньому температурно-вологісного режиму, який запобігає утворенню в захисній споруді конденсату.
У захисній споруді температуру повітря вимірюють ртутним термометром з ціною поділки 0,2 °C. Прилад закріплюють на дерев’яній дошці так, щоб повітря вільно обтікало кінець термометра. Щоб уникнути помилок під час вимірювання, термометр вішають на стіну або колону на висоті 1,5 м від підлоги на відстані від обладнання, що випромінює тепло, та нагрівальних приладів.
Для вимірювання вологості повітря у сховищах використовують прилади для вимірювання рівня вологості повітря (гігрометри, термогігрометри, вимірювачі вологості повітря тощо), у разі їх відсутності дозволяється використовувати для цього психрометри та психрометричні таблиці.
Нормальний температурно-вологісний режим сховищ забезпечується регулярною і правильною вентиляцією приміщень сховищ. Найбільш ефективним є забезпечення природної вентиляції (провітрювання) шляхом відкривання дверей. Для короткочасного провітрювання дозволяється використання систем вентиляції у режимі чистої вентиляції.
Під час провітрювання необхідно враховувати стан зовнішнього повітря залежно від пори року і характеру погоди; не можна провітрювати приміщення під час дощу чи відразу після нього, а також у сиру погоду (якщо вологість зовнішнього повітря становить понад 70 %).
У разі виявлення в приміщеннях вологого повітря вище допустимої норми необхідно терміново з’ясувати причини появи підвищеної вологості та вжити заходів щодо їх усунення.
п.п.1-4 глави 6 розділу ІІІ:
1.Під час утримання та експлуатації систем водопостачання, заміни їх обладнання необхідно дотримуватися таких вимог:
-баки (ємності) для питної води, водопровідні труби мають бути виготовлені з матеріалів, дозволених для застосування в зазначених цілях, з підвищеною стійкістю до механічних пошкоджень і забезпечувати нормативну якість води згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400
-баки (ємності) для питної води мають бути проточні, обладнані покажчиками води, мати люки для можливості їх обстеження та проведення ремонтних робіт;
-проточні баки (ємності) і труби, якими циркулює вода, обладнуються тепло-і пароізоляцією. Не дозволяється застосовувати теплоізоляційні матеріали, що зазнають гниття в умовах підвищеної вологості.
2. Виконання вимог пункту 1 цієї глави підтверджується результатами лабораторних досліджень якості питної води, що здійснюються в терміни і порядку, визначені Санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості».
3. Вода в ємностях підлягає знезараженню за допомогою спеціальних знезаражувальних речовин (розчинів), дозволених для використання Міністерством охорони здоров’я України. Нормативний запас таких речовин (розчинів) визначається залежно від розмірів ємності.
4. Після заповнення відсіків сховища населенням, яке укривається, користування санвузлами допускається, тільки якщо працюють водопровідна і каналізаційна мережі, що дозволяє змив унітазів.
Якщо системи каналізації або зовнішнього водопостачання пошкоджено або вони вийшли з ладу, установлюють обмежений режим споживання аварійного запасу води, а також користуються фекальними баками.
У всіх випадках засмічення та утворення підпору в зовнішній каналізаційній мережі необхідно негайно закрити засувки і припинити користування санітарними приладами.
п.п.7-9,10. 11,13 глави 4 Розділу VІІ визначається порядок заповнення фонду захисних споруд і перебування в ньому:
Під час перебування людей у фонді захисних споруд контролюються такі параметри внутрішнього повітряного середовища: температура, вологість, вміст у повітрі двоокису вуглецю, окису вуглецю і кисню.
Для оцінки стану здоров’я осіб, які укриваються, за різних умов внутрішнього повітряного середовища у фонді захисних споруд керуються такими показниками:
температура повітря до +30 °C, концентрація двоокису вуглецю до 3 %, кисню - до 17 %, окису вуглецю - до 30 мг/м-3 допустимі і не потребують проведення додаткових заходів;
температура повітря в діапазоні від +31 до +33 °C, концентрація двоокису вуглецю - 4 %, кисню - 16 %, окису вуглецю 50-70 мг/м-3 потребують обмеження фізичних навантажень і посилення медичного спостереження за станом здоров’я.
Параметри основних факторів повітряного середовища у фонді захисних споруд, що шкідливі для подальшого перебування осіб, які укриваються, такі: температура повітря - вище +33 °C; концентрація двоокису вуглецю - 5 % і вище; вміст кисню в повітрі - 14 % і нижче; вміст окису вуглецю - 100 мг/м-3 і вище.
У разі досягнення таких рівнів одного або декількох факторів необхідно вжити всіх можливих заходів для відповідної зміни параметрів внутрішнього повітряного середовища або вирішити питання щодо виведення осіб, які укриваються, із споруди.
Прибирання приміщень споруди проводиться двічі на добу. Насамперед здійснюється обробка санітарних вузлів, приміщень для встановлення виносних баків для нечистот, прибирання яких здійснюється за допомогою дезінфікувальних засобів. Для прибирання можна використовувати суміш, що складається з 0,5 % розчину двох третин основної солі гіпохлориту кальцію.
Після відвідання санвузлів (приміщень для виносної тари для нечистот) руки та взуття дезінфікуються відповідними засобами для дезінфекції. Можливе використання для дезінфекції рук 0,3 % розчину хлораміну, дезінфекції взуття шляхом обтирання його об мати, просочені 0,5 % розчином хлораміну.
У мішки, заповнені сміттям та відходами, додаються хімічні консерванти, дозволені для використання Міністерством охорони здоров’я України, у співвідношеннях до кількості відходів відповідно до рекомендацій, наданих виробником. Допускається використання таких консервантів із розрахунку на один кілограм відходів: параформану - 8 г, сірчано-кислої міді - 55 г, бромистої міді - 28 г, паронітрофенолу - 13 г.
Наголошуємо, що все вищезазначене є лише витягом з нормативних документів, якими пропонується керуватись. Для отримання відомостей щодо дотримання всіх санітарно-гігієнічних та протипожежних вимог необхідно звернутись до першоджерел.
