Рубрика «Відповідаємо на запитання Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Рубрика «Відповідаємо на запитання Клуб бухгалтерів «Дебет-Кредит»
Запитання: «Доброго вечора. Підкажіть чи може ФОП. 2 групи здати в оренду квартиру особисту. Ну добавивши КВЕД 68.20 в свою діяльність.? Дякую за коментарі»
Відповідь: Враховуючи п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи має право надавати послугу з надання в оренду нерухомого майна виключно платникам єдиного податку та/або населенню (фізичним особам).
Слід зазначити, що відповідно до п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду, зокрема, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.
Запитання: «Вітаю, в мене тут задача: пробили наші в ресторані чек на пиво за 0.01 коп, при чому ціна за одиницю в чеку вказана правильна, як правильно з цього продажу заплатити акциз???»
Відповідь: Базою оподаткування акцизним податком у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).
Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти (п. 216.9 ст. 216 ПКУ).
Згідно з п. 7 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), (далі – Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Відповідно до вимог п. 8 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку складається акт про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку. В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
Для суб’єктів господарювання, які застосовують програмні РРО (далі – ПРРО) п. 8 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 передбачено, що у разі формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.
Таким чином, базою оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (тютюнових виробів) є вартість таких підакцизних товарів (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) без урахування помилково проведених через РРО сум розрахунку.
Запитання: «ФОП 2-а група, торгує через інтернет, відправляє товар перевізником наложкою. Гроші заходять за договором на ібан, як післяплата згідно реєстру. В який момент потрібно виписувати чек? Чи взагалі потрібно фіскалізувати таку операцію?»
Відповідь: При відправці продавцями товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур’єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, фіскальний касовий чек має бути сформований до відправки товару та вкладений продавцем у коробку з товаром, або надісланий покупцеві при, або до передачі його експедитору (логістичній компанії).
При формуванні чека має бути зазначений вид оплати в кредит або відстрочення оплати (в залежності від організаційно-правової форми платника податків) та зазначена форма оплати – безготівкова, так як відповідно до договору, який на практиці паралельно укладається з банком або небанківським фінансовим посередником, вже належні продавцю кошти, у випадку згоди покупця отримати товар, такий посередник буде перераховувати на поточний рахунок такого продавця, відповідно до суми, зазначеної в фіскальному касовому чеку, як фізичній особі підприємцю – суб’єкту господарювання, а не здійснювати переказ фізичній особі, без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання. Додатковий фіскальний касовий чек такому фінансовому посереднику видавати не потрібно.
Наголошуємо, що експедитор не приймає від споживача післяплату за поштове відправлення у своєму відділенні, а так само як і продавець товарів отримує кошти за послуги за допомогою фінансового посередника, який по факту є третьою стороною відносин, не пов’язаних з купівлею-продажем товарів і надає аналогічні послуги як продавцю товарів, так і експедитору. Крім того, небанківський фінансовий посередник зобов’язаний видавати фіскальні касові чеки на переказ коштів, як окрему операцію, в межах своєї ліцензованої господарської діяльності та отримує за це комісійну винагороду.
Таким чином, формування фіскального касового чека пізніше ніж відправка товару за умови використання послуг експедитора та/або логістичної компанії буде порушенням вимог низки нормативно-правових актів, зокрема, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Водночас, відповідно до умов договорів, які пропонують суб’єктам господарювання кур’єри (перевізники), застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО (далі – ПРРО) продавцем товарів не є обов’язковим, оскільки кур’єр від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень та видає розрахунковий документ про її приймання безпосередньо при передачі відправлення покупцю. У такому випадку продавець зобов’язаний вкласти у посилку лише видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару.
Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що у правовідносинах, які виникають при продажу товарів у мережі інтернет із використанням служб доставки, такий вид розрахунків як «післяплата», «попередня оплата», «кредит», «відстрочення платежу», «розстрочення платежу» та інші, не заборонені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, самі по собі не є визначальними для виникнення обов’язку щодо застосування РРО/ПРРО.
Коло таких обов’язків визначають виключно умови договорів на перевезення (доставку) товарів, що укладені між продавцями товарів та перевізниками/кур’єрами/експедиторами/логістичними компаніями тощо та якими визначено участь сторін договору у правовідносинах купівлі-продажу товарів.
Запитання: «Добрый вечер, Нужна помощь. Ситуация: юр. лицо нерезидент арендует квартиру у физ.лица (не ФОП). Кто ответственный за подачу данных и уплату налогов?»
Відповідь: Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п.167.1 ст. 167 Кодексу, крім випадків встановлених ст. 170.11 Кодексу.
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
При цьому під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).
Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи визначено ст. 179 Кодексу.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Запитання: «Доброго дня. Допоможіть з такою ситуацією може хто стикався. ФОП платники ПДВ з початку війни не провадили діяльності. Але чомусь бухгалтер вирішив і не подавати звіти. Останній був поданий за січень 2022 року. Я знаю що якщо не було діяльності звіти можна не подавати але там був від'ємний залишок. І вони повинні були подавати звітність. Як тепер краще вийти з цієї ситуації. Якщо подати то які штрафи будуть»
Відповідь: Пунктом 9 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, визначено, що податкова декларація з ПДВ подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
За неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
в розмірі 340 грн за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);
в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.
Запитання: «Вітаю колеги, коли подаємо на розблокування податкові - є три заблокованих податкових на одного контрагента на велику суму (передплата) Можемо всі три податкових включити в одне пояснення, технічно знаю що можна, набір документів до всіх іде однаковий.»
Відповідь: Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі – комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.
У разі, коли у квитанції до податкової накладної/розрахунку коригування зазначено код товару/послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності/умовним кодом товару/Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.
Запитання: «Доброго дня, шановні колеги. Чи може ФОП на загальній системі оподаткування придбати послуги (перекладу) у ФОП 2 групи для використання у господарській діяльності? Чи не буде ця співпраця порушенням законодавства з одного, та іншого боків? Дякую за коментарі.»
Відповідь: Згідно з ст. 42 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Перелік видів діяльності, які не має право здійснювати фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування визначений у ст. 4 Закону України від 07 лютого 1991 року № 698-ХІІ «Про підприємництво».
Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, має право надавати послугу виключно платникам єдиного податку та/або населенню (фізичним особам), а отже, не може укладати договір з суб'єктами господарювання, які не є платниками єдиного податку.
Запитання: «Добрий день. Якщо сплатити ЄСВ за ФОП за весь рік буде пеня за минулі місяці?»
Відповідь: Фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (до 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня та 20 січня).
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з частиною одинадцятою ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відс. своєчасно не сплачених сум, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відс. суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до розд. VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску податкові органи складають рішення про нарахування пені та застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449.
Відповідно до змін, внесених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, тимчасово, за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.
При цьому, тимчасово з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи – підприємці мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе (п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Тобто, штрафні санкції не застосовуються, а пеня не нараховується за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у період з початку дії воєнного стану на території України до 01 серпня 2023 року.
Запитання: «Неправильно виписаний та зареєстрований РК на неплатника, який обнулив ПН. Треба іншою датою. Як правильно?»
Відповідь: Пoрядок заповнення податкової накладної зaтверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (дaлі – Порядок № 1307).
Пoрядок складання розрахунку коригування тa його реєстрації в ЄРПН aналогічний порядку, пeредбаченому для податкових накладних, кpім випадків, пeредбачених Порядком № 1307.
Hе допускається випpавлення даних щoдо дати cкладання податкової накладної тa її порядкового номера.
Tаким чином, помилка, допущена y даті cкладання розрахунку коригування, виправленню нe підлягає.
Разом з тим, щодо подальших дій платника податку в частині привeдення податкового обліку у відповідність до бухгалтерського обліку рекомендуємо платникам податку звертатися до контролюючих органів із запитом про надання індивідуальної податкової консультації з детальним описом обставин здійснених операцій.
Щодо запитань:
Запитання: «Доброго дня, колеги. Допоможіть, будь ласка. Прийшов запит з податкової про фіз.осіб, що отримували дохід за ознакою 153. Директор надавав поворотну фінансову допомогу протягом двох років. Було кілька договорів на фін.допомогу. по одному з договорів фін.допомога була повернута із запізненням (пройшло 12 місяців. Консультувались - казали в дохід можна не включати, що це вважається прострочена заборгованість і всеодно можна повертати) Тепер не знаю, що робити. Які документи надавати, що в поясненнях писати. Допоможіть будь ласка»
Запитання: «Добрий день. Хто складав зведену податкову накладну на рішення до акту перевірки з типом причини 13? Поділіться, будь ласка, як правильно скласти і, який термін реєстрації в ЄРПН.»
Запитання: «Колеги, зареєструвала помилково ПН на більшу суму послуг ніж потрібно. Чи вірно мислю: скласти РК з мінусом (код 102) на всю суму, а у другому рядку показати вірне значення? Запитую, бо читаю консультації, що більшість сумових помилок податківці вимагають виправляти шляхом перевиписування ПН з кодом 103 і нової ПН ???»
Запитання: «Вітаю. Є кредит від нерезидента. Відсотки по ньому зараз не виплачуємо, бо є Постанова НБУ. Питання: якщо не виплачую відсотки і податок на репатріацію теж не виплачую? Дякую»
Запитання: «Добрый день! Вопрос по регистрации 0% НДС. Мы сделали экспорт товара, и в расходной выставили покупателю компенсацию транспортных услуг. Провели в программе реализацию, товары + услуги. Реализация = ГТД. Но программа по непонятным причинам формирует 2 разных 0% НН. Отдельно на товар, отдельно на услуги. При подобных документах по Украине програма формирует 1й налоговой. Вопрос, - нужно регистрировать 2 НН, или 1?»
Запитання: «Доброго дня. підкажіть таке питання. Директор надумав займатися метанолом. які є підводні камені - чи потрібні якісь ліцензії, акзизи - бо підприємство зараз займається зовсім іншими товарами. Дякую.»
Запитання: «Доброго вечора. Видали солодкі подарунки дітям працівників до дня св. Миколая. Можна зробити просто компенсуючу ПН? Чи обов'язково дві податкові тепер робити? Поділіться, будь ласка, досвідом.»
Запитання: «Добрий вечір. Було здійснено платіж на поповнення електронного рахунку ПДВ ч/з Приватбанк та вказано "дату валютування" - наступний день. Через це кошти були зараховані на транзитний рахунок і з нього були списані. Внаслідок цієї ситуації реєстраційний ліміт на електронному рахунку ПДВ не збільшився, а розрахунки з бюджетом - закрились. Чи можна виправити дану ситуацію та збільшити ліміт в СЕА ПДВ?»
Запитання: «Можливо хтось стикався практично з ситуацією помилкової сплати ПДФО (любого податку) юридичною особою ... В призначені був вказаний код іншого підприємства... Так платилося ...протягом трьох років. (ситуацію чому так сталося обговорювати не варто). відповідно у платника недоїмка за ці роки в обліковій картці. А у підприємства, на яке йшла розноска переплата.. Як можна допомогти у даній ситуації вийти з цієї халепи . (зарахування- перекидка не проводиться) , якщо заново заплатити і чекати, коли підприємство, яке фактично отримало на свою картку кошти поверне через заяву переплату .. чи будуть нараховані штрафні санкції за ПДФО за ці три роки?»
Запитання: «Доброго вечора всім. Сьогодні стикнулась з такою інформацією. ФОП єдинщик 2групи продав свій автомобіль легковий і та організація, що була посередником в продажу в запиті за 3кв 2023року показала в запиті про суми виплачених доходів за кодом 105 продаж рухомого майна. Я що тепер повинна показати в звіті єдинщика за рік суму цього продажу. Всім дякую. Можливо хтось знає.»
Відповідь: З порушених питань пропонуємо Вам звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із відповідним зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації з детальним описом фактичних обставин господарських операцій та, у разі необхідності, з наданням копій відповідних документів.
Водночас повідомляємо, що для отримання консультації Ви можете звернутися за такими каналами комунікації:
Контакт-центр ДПС: 0800 501 007
t.me/DPS_ContactCenter_bot
«Гарячі лінії» для надання консультацій платникам податків у територіальних органах ДПС:
https://tax.gov.ua/others/kontakti/garyachi-linii-teritorial
Контакти для подання усних та електронних звернень громадян: https://tax.gov.ua/.../kon.../kontakti-dlya-podannya-zvernen
Крім того, для оперативної комунікації з інститутами громадянського суспільства в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи: https://tax.gov.ua/others/kontakti/komunikatsiyni-podatkovi-platformi
