Небезпеки радіаційних аварій
Небезпеки радіаційних аварій
При радіаційній аварії на ядерних установках може відбуватись викид у навколишнє природне середовище радіоактивних речовин та, у тому числі, значних кількостей радіоактивних ізотопів йоду (I 131-135). Для того, щоб зменшити або відвернути радіаційне опромінення щитоподібної залози при таких аваріях, Міністерство охорони здоров’я рекомендує дотримуватися норм Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії (наказ МОЗ №408 від 09.03.2021).
Слід зазначити, що радіоактивний йод може осідати на поверхню тіла людини при зовнішньому опроміненні, але досить легко видаляється за допомогою миючих засобів. Інший тип впливу, зі значно більшим ризиком для здоров’я людини, виникає при внутрішньому опроміненні, коли радіоактивний йод потрапляє в організм людини інгаляційним чи ентеральним (споживання забруднених харчових продуктів, питної води) шляхом і накопичується в щитоподібній залозі.
Щитоподібна залоза зазнає особливого ризику опромінення радіоактивним йодом, оскільки зазвичай йод використовується нею для синтезу гормонів, які регулюють обмін речовин в організмі.
При виділенні, в результаті аварії на ядерній установці, радіоактивного йоду та потраплянні в організм людини, щитоподібна залоза поглинає його і таким чином зазнає опромінення. Ризик радіаційного ураження щитоподібної залози може бути знижений або навіть відвернутий при своєчасному проведенні йодної профілактики як такої або в комплексі з іншими заходами радіаційного захисту (обмеження перебування на відкритому повітрі, укриття у захисних спорудах, евакуація, радіаційний контроль харчових продуктів, у тому числі води питної, тощо).
